ПРО

[За дужками без обмежень]

Верхній пост.
pro_journal
 Привіт!
Це жж нової суспільно-політичної ініціативи "ПРО" - Прагнемо Руйнувати Обмеження.
Ми - молодь, яка має, що сказати про те, що відбувається в суспільстві в Україні і світі, ми створюємо простір для висловлення найрізноманітніших думок і пропозицій, ми хочемо, щоб ПРО став платформою для висловлення конструктивних і прогресивних ідей.


Читайте наші статті, переклади і цікаві інтерв*ю на сайті і тут в лайвджорналі.
Слідкуйте за оновленнями на фейсбуці, вконтакті і на твіттері.

ПРО те, як співають про різних людей
pro_journal
Ірина Світящук. Майже культові пісні про майже культове суспільство

Зважаючи на відносний успіх попередньої музичної добірки, ми вирішили потішити вас ще однією. Цього разу пропонуємо вам лайтовий плейліст з виключно українських пісень, в яких оспівуються різноманітні соціальні групи в нашому суспільстві. При цьому ми не занурювалися в нетрі музичних груп на зразок «Жаба в дирижаблі», натомість обрали добре знані – і до певної міри культові – пісні для літнього настрою.

Вася Club, Брати Гадюкіни, Скрябін, Мертвий півень та інші!



ПРО рекламу
pro_journal
Валентин Дегтяр. Нота про жорстокі речі: реклама
Речі, якими ми володіємо, починають володіти нами.
Чак Паланік, «Бійцівський клуб».
Сучасні люди живуть у світі наповненому речами посеред того, що було вироблено людською працею. Всі ці речі потрібні людям, але по-різному. Речі мають не тільки пряме призначення, а й значення як символи, є ознаками стилю, престижу, статусу. Відповідно й спожитими вони можуть бути по-різному в цих сенсах, але в кінці вони все одно опиняться на звалищах. Реклама ж є необхідною для підтримання всієї сучасної економічної системи, яка заснована на споживацтві. Запущеним виробничим лініям потрібно збувати свою продукцію, а людям – чіплятися за кругообіг речей і грошей та обмінюватися візитками. І такий-от мурашник, як відомо, не є досконалим. Блиск вітрин багатшого світу – продукт створений бідними. І разом з тим настороженість щодо цієї системи вже давно пробралася у свідомість поінформованих громадян. Лірична нота про все це.

За ґратами споживацтва

ПРО 50-літню діяльність Міжнародної Амністії. Інтерв*ю з Тетяною Мазур
pro_journal
 Олена Скрипник, Дмитро Прокопчук. Півстоліття Амністії

Одна з найвідоміших і найпотужніших міжнародних громадських організацій, Міжнародна Амністія (Amnesty International, AI) святкує своє п’ятдесятиліття. Півстоліття тому вона починалася як особиста ініціатива однієї людини, сьогодні ж вона налічує понад три мільйони активістів у 150 країнах світу та більш як 20 тисяч порушених справ, десятки і сотні мільйонів листів, адресованих урядам і правителям країн з усіх кінців світу. Значення АІ у зміні ставлення всього людства до питань про права людини є надзвичайним.

Журналісти Projournal взяли інтерв’ю у Тетяни Мазур, менеджера Amnesty International (АІ) в Україні, яка в цій організації вже протягом десяти років. Починала вона як звичайний активіст, пізніше була обрана до правління організації. Згодом з правління прийшла на посаду виконуючого обов’язки виконавчого директора, потім стала виконавчим директором, зараз – менеджер AI.



ПРО Уго Чавеса
pro_journal
Іван Гісем. Hugo the Boss 

Я завжди говорив, чув, що не дивно, якщо на Марсі була цивілізація,але, можливо, туди добрався капіталізм, добрався імперіалізм, і вони покінчили з цієї планетою. Уго Чавес

У попередній статті “The Castro’s Five” ми говорили про політичну систему сучасної Куби як про політичного привида з минулого, який продовжує жити завдяки нашим ностальгійним почуттям. У рамках даної статті ми поговоримо про політичного привида з майбутнього, який народився завдяки нашим ідеалістичним сподіванням, – про Боліваріанську Республіку Венесуелу в особі її ексцентричного лідера Уго Чавеса та його спробу побудувати соціалізм завдяки нафтодоларам.

¡Viva la Revolución!

ПРО "барометр настроїв у Кремлі"
pro_journal
Руслан Кермач. Чи дійсно Жириновський знає?
Не так давно в Інтернеті з’явилось чергове відео з епатажним лідером В.Жириновським, де останній недвозначно «переспівував» на політичну мову російську народну пісню «Ямщик, не гони лошадей». У начебто жартівливих висловлюваннях лідера ЛДПР йде пряма критична апеляція до російського президента Медведєва і його політики останніх років.Політик Жириновський: просто клоун чи все ж таки хороший актор?

ПРО соціальні мережі
pro_journal
 Оля Ворожбит. Help me, Facebook!
“The Goliath of totalitarianism will be brought down by the David of the microchip”.
Ronald Reagan (in The Guardian, 1989)

Після світового успіху фільму «Соціальна мережа» та начебто успіху цьогорічних протестів в Африці та на Близькому Сході, які часто називають Facebook-/Twitter-революціями, активні користувачі Інтернету та політики заговорили про можливе політичне майбутнє віртуального простору. Проте всі вони бачать його по-різному: хтось вважає, що онлайн активність лише заблокує і сповільнить суспільну активність, хтось – навпаки бачить соціальні мережі рушієм до демократичних революцій у країнах із авторитарними режимами. Ми ж вирішили розкласти по полицях всі за і проти.

Т
віттер-революція в Єгипті

ПРО пісні на політичні теми
pro_journal
Ірина Світящук. Не-зовсім-топ-10 політичних пісень

Немає кращого засобу для підняття бойового духу, активізації суспільної думки, аніж влучна пісня. Кращим може бути хіба матеріальна допомога – принаймні так вважає Леонід Черновецький, який, проте, про всяк випадок власний диск з переспіваними піснями свого часу записав і випустив. Ми вирішили, що непогано буде пригадати, які пісні стали ключовими в тих чи інших суспільно-політичних подіях. Але з самого початку перед нами постало декілька проблем. По-перше, таких чартів чи «топів» в Інтернеті хоч греблю гати (при цьому всі вони доволі одноманітні тематично – ми всі люди, всі прекрасні, давайте поважати один одного). А по-друге, дуже багато гуртів завідомо позиціонують себе насамперед спрямованими на певний політичний ефект. Тому ми обрали таку стратегію: беремо популярні гурти, а точніше їх пісні, ображені існуючими «топами», і пропонуємо вам до прослуховування і перегляду. 
Від Боба Ділана до Братів Гадюкіних
 


ПРО вперті студентські протести
pro_journal
Галина Герасим. Безпрецедентний опір діям міністерства
 
25 травня знову відбулась акція протесту проти редакції законопроекту “Про вищу освіту” від 16 травня 2011 року. Схоже, рано чи пізно владі таки доведеться прислухатись до впертих студентів. Тепер це вже просто “гра на виживання”.

Це вже не перша акція протесту проти законопроекту. Нагадаємо, що подібні проходили 31 січня та 28 лютого. Як бачимо, улюблений сценарій влади – спершу запропонувати неприйнятний законопроект, а потім, після кількох акцій протесту, навівши косметичні зміни та прибравши найбільш дражливі пункти, таки прийняти закон, цього разу не спрацьовує.

Про події цього насиченого дня - по порядку.


ПРО Кубу
pro_journal
Іван Гісем. The Castro’s Five

Зізнаємося, ідея написати про Острів Свободи в нашій рубриці про комуністичні країни виникла чи не найпершою. Були й орієнтовні назви статті, в яких по-різному обігрувалося ім’я Коменданте: щось на зразок «без Фіделя» чи то «після Фіделя», але, на наш погляд, жодна з них не надавала відповідної форми, в якій ми могли б втілити наш задум, а саме описати сучасний стан зовнішньої та внутрішньої політики Республіки Куба в умовах однопартійної соціалістичної системи, імпортованої з колишнього Радянського Союзу.

Звісно, з одного боку, нею міг би стати недавній VI З’їзд комуністичної партії Куби, який багато світових видань, у тому числі й український Кореспондент, охрестили як офіційний старт ринкових реформ, покликаних покращити життєвий рівень простих кубинців. З іншого боку, таким приводом для розмови послугувала б передача влади від хворого Фіделя Кастро до його молодшого брата Рауля, що стало символом кубинської відлиги. Та для українського спостерігача ці події на другому кінці геоїда мають лише опосередковане відношення, тому що єдиною реальною сферою співробітництва між двома країнами залишається сфера охорони здоров’я. Нагадаємо, що у рамках такої співпраці за роки незалежності у кубинських санаторіях, як свідчить офіційна статистика, лікувалися більше 20 тисяч молодих українців, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.


На вулицях Гавани час, здається, застинув...

?

Log in